ДГ "ІКТ+"












Сделано на Padlet
До динамічної групи "ІКТ+" зареєструвалися:




Модератори групи:


Гончарова Ірина Володимирівна    ЗОШ №18        інформатика 
Полішко Любов Іванівна                  ЗОШ №6          інформатика


Мензарар Наталія Юріївна   ЗОШ №6 фізична культура
Малярова Валентина Михайлівна ЗОШ №6 зарубіжна література, російська мова
Старко Олена Микоаївна Гімназія хімія та біологія
Кушнір Наталя Іванівна ЗОШ №13 початкові класи
Лошак Марина Сергіївна ЗОШ №13 англійська мова
Гаман Юлія Олексіївна ЗОШ №13 історія та правознавство
Корсун Інна Олександрівна ЗОШ №6 математика
Мозгова Олена Петрівна ЗОШ №6 українська мова та література
Лозова Людмила Володимирівна ЗОШ №6 біологія
Борульник Валентина Геннадіївна Гімназія педагог-організатор, трудове навчання
Смірнова Ольга Юріївна Гімназія інформатика
Германович Людмила Вікторівна Гімназія математика 
Жабіна Юлія Олександрівна Гімназія соціальний педагог, інформаційні технології
Міщенко Ангеліна Михайлівна Гімназія географія
Фоменко Наталія Володимирівна Гімназія українська мова та література
Хістєва Лариса Олексіївна ЗОШ №17 математика
Арсенов Олександр Олександрович ЗОШ №17п практичний психолог
Кудінова Тетяна Миколаївна ЗОШ №17 педагог соціальний
Лук'янець Надія Сергіївна ЗОШ №6 зарубіжна література
Ярая Ірина Юріївна ЗОШ №6 хімія
Цеватенко Наталія Дмитрівна ЗОШ №6 географія
Литвиненко Тетяна Iгорiвна ЗОШ №6 початкові класи
Савченко Олена Іванівна ЗОШ №6 математика
Пікуєва Лілія Олексіївна ЗОШ №6 інформатика
Єрьоменко Олена Георгіївна  ЗОШ №6 українська мова та література 
 Мізюк Валентина Петрівна ЗОШ №6 початкові класи
Левченко Ксенія Костянтинівна ЗОШ №6 фізика




Шановні колеги! 
Основний формат нашої роботи - дистанційні заняття та індивідуальні консультації. Матеріал для опрацювання буде надходити на вашу електронну скриньку або розміщуватися на цій сторінці. Про консультацію домовляємося в телефонному режимі з методистами  (Єлістратова Людмила Григорівна - 0955053386, Масло Галина Володимирівна - 0663285056). Чекаємо!
І починаємо:


                                                                                      
                                             




Шановні колеги!
На жаль  заняття ми проводимо в дистанції.  Враховуючи наші реалії, темою заняття ми  обрали «Як організувати дистанційне навчання».

Пропонуємо переглянути:    
Вебінар  «Як організувати дистанційне навчання за допомогою найпростіших онлайн-ресурсів». Він уже відбувся, але матеріали доступні. Зареєструйтесь і дивіться.

Перейти на вебінар:
https://naurok.com.ua/webinar/yak-organizuvati-distanciyne-navchannya-za-dopomogoyu-nayprostishih-onlayn-resursiv#_=_

Вебінар «Створення онлайнового освітнього середовища під час карантинних заходів».
    Перейти на вебінар:
https://naurok.com.ua/webinar/stvorennya-onlaynovogo-osvitnogo-seredovischa-pid-chas-karantinnih-zahodiv 

Можливості  презентації, створеної в PowerPoint, для дистанційного уроку.

https://www.youtube.com/watch?v=oqy8_DIBmLQ&feature=share&fbclid=IwAR0fn4ZJVM6sdqpng81ZE0IwHUPOpNoXBXvGTsVwziGlSuvLiv3y2btswwE

Організація дистанційного навчання за допомогою Google Класу.

Ресурс «Мій клас»


        Напишіть, яким ви бачите дистанційне навчання у вашому закладі, з вашими технічними засобами і можливостями. Які ресурси використовуєте і для чого? Який спосіб зворотного зв’язку ви напрацювали? Чекаємо листа  (з назвою динамічної групи «ІКТ +» ) на адресу:  projektmmk2020@gmail.com
З повагою ММК

                            





 План роботи 
міжпредметної динамічної  групи педагогів
з проблеми: «ІКТ +» на 2020 рік

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми.
В. Хутмахер серед ключових компетенцій визначає компетенції, пов’язані з інформатизацією суспільства: володіння інформаційними технологіями, розуміння можливостей їх застосування, переваг та недоліків; здатність до критичного сприйняття інформації, що поширюється масмедійними засобами та рекламою, здатність аналізувати й добирати потрібну інформацію, обсяги якої постійно зростають, та компетенції, що реалізують здатність і бажання неперервного здобуття освіти (освіта протягом усього життя) і є основною підтримкою професійної конкурентоспроможності, адаптаційного потенціалу людини до постійних змін у суспільстві.
М. Жалдак, Ю. Рамський узагальнили підходи до різних назв компетентностей, пов’язаних з інформатизацією в педагогічній літературі: інформаційні, інформаційно-технологічні, ІКТ- компетентності. Автори використовують поняття інформаційної компетентності в розумінні соціально-значущих компетентностей, яких має набути кожен громадянин інформаційного суспільства. Ці компетентності – основний компонент інформаційної культури, яка, у свою чергу, є частиною загальної культури людини. Наприклад, О. Астафьєва і О. Захарова в структурі категорії  “інформаційно-комунікативна компетентність” виділяють когнітивний, ціннісно-мотиваційний, комунікативний, рефлексивний, технологічний компоненти, які відповідно відображають аналіз, формалізацію, порівняння, узагальнення, синтез з наявними базами знань отриманої інформації та розробку варіантів використання і прогнозування наслідків реалізації інформації, організацію збереження, відновлення інформації; створення умов, які сприяють вибору важливих ціннісних орієнтацій; використання мов та інших видів знакових систем, технічних засобів комунікації у процесі передачі інформації; усвідомлення свого рівня саморегуляції, а також розширення самосвідомості, самореалізації; розуміння принципів роботи, можливостей, обмеженості технічних засобів, знання переваг автоматизованого і автоматичного виконання інформаційних процесів.
На основі аналізу досліджень з питань визначення змісту інформаційних компетентностей робимо висновок про те, що вони передбачають здатність орієнтуватися в інформаційному просторі; опрацьовувати, систематизувати, зберігати та передавати за допомогою комп’ютера й комп’ютерних засобів інформацію; застосовувати ІКТ у самонавчанні та повсякденному житті; здійснювати оцінювання процесу та результатів технологічної діяльності; розуміти методологічні аспекти та технологічні обмеження використання ІКТ для розв’язання індивідуальних та суспільно значущих задач тощо. Усі зазначені підходи до компетентності впровадження ІКТ виокремлюють свій предмет дослідження в рамках загального об’єкта: визначення компетентностей роботи з інформацією в умовах розвитку інформаційного суспільства і суспільства знань.
Ми визначаємо ІКТ компетентість вчителя відповідно до міжнародних стандартів ЮНЕСКО 2008 року “Стандарти ІКТ компетентності для вчителів”. Ці стандарти наголошують на взаємовідношенні між використанням ІКТ, реформою освіти та економічним ростом держави на основі трьох підходів: технологічна грамотність, поглиблення знань, створення знань, які стали основою нашої моделі.
Розвиток інформаційного суспільства та суспільства знань сприяє зосередженню уваги дослідників до змісту та складових компетентностей, пов’язаних із запровадженням інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, але поза увагою дослідників залишається визначення інструментів вимірювання і формування ІКТ компетентності вчителів у післядипломній освіті та її складові.
Постановка проблеми і актуальність.
Компетентність – інтегрована характеристика якості особистості, результативний блок, сформований через досвід, знання, вміння, ставлення, поведінкові реакції. Компетентність побудована на комбінації взаємовідповідних пізнавальних відношень та практичних навичок, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, знань та вмінь, усього того, що можна мобілізувати для активної дії. Компетенція – об’єктивна категорія, суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень та ін. у певній сфері діяльності людини як абстрактного носія.
В інформаційних політиках різних держав саме формуванню ІКТ компетентності вчителів призначено головну роль. Про це свідчать результати досліджень науковців всього світу у проекті «Іntel®Education. Transformation. Policy. Tool». Розглянемо три підходи ЮНЕСКО щодо формування ІКТ компетентності.
Основною метою підходу на основі технологічної грамотності є підготовка учнів, громадян та продуктивних сил, здатних опанувати нові технології, необхідні для соціального розвитку і підвищення ефективності економіки. Визначені цілі освіти можна досягти шляхом забезпечення рівного доступу до якісної освіти, подальшого поширення шкільної освіти і поглиблення рівня грамотності. Це передбачає розширення поняття “грамотність” за рахунок включення сучасного компонента – “технологічна грамотність”. А на сьогодні в це поняття можна включити й медіаграмотність. Пов’язані з цією політикою програми професійного розвитку прагнуть підвищити рівень технічної грамотності вчителів з метою впровадження основних складових інформаційно-комунікаційних технологій у шкільні програми, навчально-виховну практику школи.
Узгоджені заходи щодо вдосконалення підготовки вчителів з урахуванням підходу на основі поглиблення знань нададуть можливість одержати навички застосування складніших методик і технік, викликаних змінами в навчальних програмах, у яких важливе місце відводиться глибині розуміння й застосуванню на практиці знань, здобутих у навчально-виховній діяльності, відповідно до якої вчитель спрямовує і координує середовище навчання, а учнів залучає до активної співпраці, наприклад, у формі телекомунікаційного проекту, організовуючи співпрацю партнерів на будь-якому рівні. Наприклад, телекомунікаційні проекти з екології, біології, фізики та хімії і географії присвячені практичному розв’язанню складних задач формування природничого мислення на основі інтеграції цих наук з математикою.
Метою підходу на основі створення знань є підвищення рівня громадської участі, культурної творчості й економічної ефективності за допомогою формування в учнів і громадян трудових ресурсів, постійно спрямованих на користь від процесів створення знань, інноваційної діяльності та функціонування суспільства знань. Помітні наслідки впровадження цього підходу в змісті програм та інших компонентів системи освіти, адже вони спрямовуються від традиційного опанування шкільних предметів до освоєння навичок XXI століття, необхідних для створення нових знань.
Таким чином, компетентності вчителів у використанні ІКТ створюються на перетині трьох підходів до реформи освіти, заснованих на розвитку людських здібностей – технічної грамотності, поглиблення знань і створення знань – і шести компонентів системи освіти – політики, програм, педагогіки, ІКТ, організації і підготовки вчителів та інтегрує в собі три аспекти: когнітивний (знання), операційний (способи діяльності і готовність до здійснення діяльності), аксіологічний (наявність певних цінностей).
Перелік основних знань, якими має володіти педагог у галузі ІКТ, такий: структура та принципи роботи засобів комп’ютерної техніки, інформаційних і телекомунікаційних технологій, можливості та галузі використання інформаційних технологій, автоматичних навчальних систем і систем управління та їх вплив на різноманітні сфери професійної діяльності; перспективи подальшого розвитку та принципи побудови і функціонування ІКТ різних класів, автоматичні навчальні системи та методика створення автоматизованих навчальних курсів, сформовані вміння володіти методологією розробки та розв’язання задач за допомогою комп’ютерних технологій, навичками роботи з програмами автоматизованої підготовки документів, системами машинної графіки, редактором текстів, базами даних, електронними таблицями. Аксіологічний аспект ІКТ компетентності тісно пов’язаний з формуванням інформаційної культури вчителя.
Ураховуючи результати наукових досліджень І. Беха, І. Зязюна, В. Крижко, Н. Кузьміної, А. Маркової, та ін. щодо структури професійної компетентності, можна виділити такі компоненти професійної компетентності вчителя:
-         мотиваційно-ціннісний,
-         змістовий,
-         діяльнісний,
-         особистісний,
-         дослідницько-рефлексивний.
ІКТ компетентність педагога можна представити і як систему компонент:
-         технологічної (усвідомлення комп’ютера як універсального автоматизованого робочого місця),
-         алгоритмічної (усвідомлення комп’ютера як універсального виконавця алгоритмів і універсального засобу конструювання алгоритмів),
-         модельної (усвідомлення комп’ютера як універсального засобу інформаційного моделювання, зокрема фізичних, хімічних, біологічних процесів),
-         дослідницької (усвідомлення комп’ютера як універсального технічного засобу автоматизації навчальних досліджень),
-         методологічної (усвідомлення комп’ютера як основи інтелектуального технологічного середовища),  
-         аксіологічної (усвідомлення комп’ютера як цінності).
Сутнісна характеристика рівнів розвитку ІКТ компетентностей вчителів-предметників представлена у методичних рекомендаціях Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. Структура ІКТ-компетентності викладача рекомендована за чотирма рівнями (користувач, тьютор, консультант і дослідник) та визначає для кожного з них мотиваційно-ціннісний, когнітивно-операційний та рефлексійно-проектувальний компоненти).
Умови формування ІКТ компетентності вчителів:
1. Розвиток ІКТ сприяє побудові інформаційно-освітніх середовищ, розвитку неформальної освіти дорослих, зміни підходів до підвищення кваліфікації у системі післядипломної педагогічної освіти.
2. Різний рівень ІКТ компетентності вчителів потребує індивідуалізації післядипломної педагогічної освіти.
3. Введення пролонгованих курсів підвищення кваліфікації.
4. Післядипломна педагогічна освіта має враховувати досягнення вчителів у неформальній освіті (моніторинг досягнень, сертифікація курсів, оцінювання і експертиза створених освітніх електронних ресурсів, в тому числі портфоліо).
5. Розвиток коучингу в освіті. Наслідки формування ІКТ компетентності педагогів.
6. Перехід до дистанційних і змішаних форм навчання, в яких самі вчителі можуть виступати і тьюторами і коучами.
7. Розвиток професійних он-лайн мереж, створення репозиторіїв, медіатек освітніх електронних ресурсів.
8. Імплементація персональних освітніх середовищ до інформаційних освітніх середовищ навчальних закладів та розвиток міжнародної діяльності і співробітництва.
9. Створення вчителем власного індивідуального освітнього маршруту неперервного професійного розвитку і вільний вибір інституцій для його реалізації.
10. Зміна методик і технологій навчання у школі.
Громада має забезпечити доступ до Інтернет, створення відкритих ресурсів, уроків поза межею школи (неформальна і інформальна освіта). Результат – поглиблене вивчення ІКТ та набуття компетентностей вчителів за допомогою ІКТ.
На державному рівні має бути визначена ІКТ політика та нормативно-правова база щодо післядипломної педагогічної освіти, затверджені вимоги до компетентності вчителів, оновлено систему післядипломної педагогічної освіти, яка забезпечує виконання державної політики щодо підвищення кваліфікації вчителів на основі компетентнісного підходу за різними формами навчання.  
При всіх умовах, які створені на державному і громадському рівнях для професійного розвитку вчителя, саме від педагога залежить розвиток власної компетентності. Мотивація до постійного навчання, використання персональних пристроїв, створення освітніх електронних ресурсів, участь в тренінгах, семінарах, професійних спільнотах, тощо забезпечать вчителю розвиток його ІКТ компетентності. Результат – створення нових знань і персоналізоване навчання вчителя протягом життя.
Метою створення динамічної групи є методичний супровід учителя на його шляху самовдосконалення, створення освітнього середовища для розвитку ІКТ-компетентності. Тому основною формою роботи планується  персоналізований консалтинг педагогів за їх власними планами самоосвіти й саморозвитку.
Завдання для реалізації мети:
-         здійснення самодіагностики для визначення рівня ІКТ-компетентності;
-         створення індивідуальної траєкторії саморозвитку педагогів – членів груп;
-         сприяння самоосвітній діяльності вчителів – членів групи щодо оволодіння новими вміннями;
-         організація обміну досвідом та взаємонавчання вчителів щодо розв’язання проблеми.
Очікувані результати: формування у вчителів шкіл міста бажання активного професійного зростання, оволодіння новими цифровими технологіями і ефективного використання їх в освітньому процесі.

Склад групи:
ПІБ
ЗЗСО
Предмет викладання
1
Мензарар Наталія Юріївна
ЗОШ №6
фізична культура
2
Лошак Марина Сергіївна
ЗОШ №13
англійська мова
3
Малярова Валентина Михайлівна
ЗОШ №6
російська мова і зарубіжна література
4
Гончарова Ірина Володимирівна
ЗОШ №18
математика, інформатика
5
Лозова Людмила Володимирівна
ЗОШ №6
біологія
6
Кушнір Наталія Іванівна
ЗОШ №13
початкові класи
7
Мозгова Олена Петрівна
ЗОШ №6
українська мова та література
8
Старко Олена Миколаївна
гімназія 
хімія, біологія



План роботи
№ з/п
Зміст роботи
Дата
Відповідальний
Відмітка про виконання
1
Засідання 1
Січень 2020
ММК


1. Створення динамічної групи  і окреслення її завдань

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г.


2. Анкетування педагогів щодо виявлення рівня ІКТ-компетентності та професійних потреб

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г.



3. Інструменти для візуалізації інформації. Хмарні ресурси Google

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г.
Гончарова І.В.


4. Складання індивідуальної траєкторії самоосвіти

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г.


5. Завдання для самостійного опрацювання

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г.

2
Робота між засіданнями
Січень – березень 2020
ММК



1. Опрацювання матеріалів

Члени групи


2. Індивідуальний консалтинг (за окремим планом)

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г.
Члени групи

3
Засідання 2
Березень 2020
ММК



1. Презентація роботи членів груп. Обговорення проєктів

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г.


2. Інструменти для змішаного навчання. Створення і використання власного Інтернет-ресурсу

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г.
Гончарова І.В.


3. Ресурси для опитування

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г.
Гончарова І.В.


4. Завдання для самостійного опрацювання

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г

4
Робота між засіданнями
Березень-травень 2020
ММК



Виконання проєктів

Члени групи


Консалтинг

ММК

5
Засідання 3
Червень 2020
ММК



1. Підведення підсумків роботи  групи.

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г.


2. Презентація власних результатів

Члени групи

6
Презентація роботи групи  на серпневих студіях
Серпень 2020
ММК


7
Засідання 4.
Жовтень 2020



Підсумки роботи. Планування на наступний рік. Анкетування педагогів

Масло Г.В.
Єлістратова Л.Г.




Література
1. Н. В. Морзе, І. П. Воротникова. МОДЕЛЬ ІКТ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ//Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education» № 10(6)2016
2.Олефіренко Н. В. Сучасний інструментарій творчості вчителя / Н. В. Олефіренко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 16 : Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. - 2013. - Вип. 21. - С. 227-231. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_016_2013_21_57.
3. Морзе Н. В. Програма інформатизації освіти 100% та завдання щодо підвищення кваліфікації вчителів на 2011–2012 рр. [Електронний ресурс] / Н. В. Морзе. – Режим доступу:  https://goo.gl/r2J15Q
5. Чернікова, Л. А. Сутність поняття ІКТ-компетентності педагога [Текст]: Всеукр. наук.-практ. конф. / Л. А. Чернікова // Комп’ютерна грамотність вчителів з точки зору стандартів ЄС. – П.: Полтав. ін-т післядипл. педа-гог. освіти ім. М. В. Остроградського, 2008. – С. 40–42.
6. Биков, В. Ю. Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України [Текст]: метод. реком. / В. Ю. Биков, О. В. Білоус, Ю. М. Богачков та ін.; за заг. ред. В. Ю. Бикова, О. М. Спіріна, О. В. Овчарук. – К.: Атіка, 2010. – 88 с. – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/455/1/zb4.pdf
7. Жалдак, М. І. Про деякі методичні аспекти навчання інформатики в школі та педагогічному університеті [Текст] / М. І. Жалдак // Наук. зап. Тернопіл. нац. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер.: Педагогіка. – 2005. – № 6. – С. 17–24.
8. Структура ИКТ-компетентности учителей. Рекомендации ЮНЕСКО [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://iteach.com.ua/files//content/5EDCFd01.pdf








Немає коментарів:

Дописати коментар